Вологість основи при укладанні покриттів

Після влаштування стяжки або виливання нівелірмасси наступний крок – влаштування покриття. Для отримання якісного покриття мало дотримуватися технологічний процес і знати міцність отриманого підстави, потрібно ще правильно оцінити його вологість.

Якщо укладання фінішного шару почати раніше, ніж підстава висохне, отримуємо такі наслідки:

– ламінат набухає і стики підвертаються;
– паркет деформується;
– лінолеум та інші покриття, які кріпляться до основи полімерними клеями, які виходять парою відриває від підстави;
– килимові покриття йдуть «хвилею» і іноді набувають неприємного запаху;
– цементні склади не дають необхідної адгезії до основи і т. д.
ЯК ЖЕ ПРАВИЛЬНО ОЦІНИТИ ВЛАЖНОСТЬ ПІДСТАВИ?
Припустимо, що з конструкцією підлоги все нормально і всі можливі надходження вологи ззовні ми попередили шляхом влаштування пароізоляційних і гідроізоляційних шарів.

Перший найнадійніший і точний спосіб – це скористатися спеціальними приладами для визначення вологості, або послугами лабораторій, які виконують випробування. Прилади й випробування ґрунтуються на різних методах (визначення вагової вологості, карбидно-Кальцева метод, визначення діелектричної проникності матеріалів і т. Д.). Переваги цього способу – це можливість отримати досить точні показники вологості практично через будь-який проміжок часу після укладання стяжки.

Таблиця максимальної вологості, при якій дозволяється влаштування покриття:

Вид покриття Максимальна вологість
Цементно-піщані і бетонні стяжки Ангідридні стяжки і нівелірмаси
Ламінат, ковролін, паркет, лінолеум, гума, пробка, ПВХ <2,0 % <0,5 %

Час, через яке покладений цементний склад повністю висохне після укладання, також можна визначити розрахунковим способом за формулою:

h×h×1,6=t

де
h – товщина розчину в сантиметрах;
t – час до повного висихання в днях;

Цю формулу отримали дослідним шляхом у французькому інституті бетонів. Метод найпростіший, але він не враховує, ні особливостей конструктиву статі, ні умов висихання і т.д.

Найзручніший спосіб – так званий плівковий. З його допомогою, як і за допомогою попереднього способу, точно визначити вологість основи не вийде, але маючи під рукою поліетиленову плівку і скотч можна зрозуміти чи готове підставу для укладання на нього покриття.

Суть способу така: прямокутний або квадратний шматок поліетиленової плівки площею близько 1 м2 укладають на основу і по всьому периметру щільно без пропусків приклеюють скотчем і залишають на добу. Якщо на наступний день на плівці з боку підстави немає крапель води і воно не змінило колір (щодо решти стяжки), то підставу повністю висохло і можна приступати до укладання покриття.